Північний Сентінельський острів (де-юре Індія)
Не всі острови однаково гостинні. Серед них є один, з виду райський, острів, куди краще ніколи не потрапляти. Хоча пісок там чистіший та біліший, ніж на Гоа, а море надзвичайно чисте та прозоре.
Це один з Андаманських островів в Бенгальській затоці площею 72 км². Де-юре острів належить до Індії як частина об’єднаної території Андаманських та Нікобарських островів (з 1947 року). Проте цей острів має репутацію найнеприступнішого місця на всій Землі. Згідно легенди, кожного зустрінуть тисячі стріл, хто посміє наблизитися до цього острову.
Північний Сентінельський острів — батьківщина сентінельців, тубільців, які на ньому живуть і чия кількість оцінюється від 50 до 400 людей. Вони не йдуть на жодні контакти з іншими людьми, які не стосуються їхньої цивілізації. Оскільки ніколи не було жодної угоди з мешканцями цього острову, жодних записів про фізичну окупацію, через які місцеві б жителі визнали б суверенітет, острів існує в дивному стані невизначеності з точки зору міжнародного права. Локальний уряд Андаманських та Нікобарських островів нещодавно постановив, що в них немає ніякіх намірів втручатися в життя сентінельців. Хоча острів і постраждав від цунамі 2004 року в Індійському океані, наявність людей, які вижили, було підтверджено, коли за кілька днів після цунамі гелікоптер індійського уряду спостерігав кілька жителів, які пускали стріли в вертоліт, що завис, з явними намірами відгнати його.
Жителі острова ведуть свій родовід від перших переселенців з Африки й вважають, що їхньому племені приблизно 60 млн. років. Їхня мова дуже сильно відмінна від сусідів в Андаманському морі, що може вказувати на майже цілковиту відсутність контактів з зовнішнім світом.
2006 року поблизу острова були вбиті двоє рибалок, які опинилися в прибережних водах. Уряд Індії категорично не рекомендує туристам відвідувати цей таємничий острів і зупинив будь-які спроби встановити контакти з тубільцями.
Крім сучасних світлин острова зі значної відстані, зберіглися унікальні свідчення капітана Фора, який 1981 року рятував членів екіпажу сухогруза «Прімроуз» з Гонконґу, який наткнувся на риф поблизу острову. Він стверджує, що тубільці намагалися дістатися корабля на своїх доісторичних човнах, а також вразити моряків з луків. Проте шторм та допотопність їхньої зброї не дозволили їм цього зробити, хоча, як видно на фотографії, відстань від судна до острова була не більша за 100 метрів. Екіпаж було врятовано. Лишається загадкою, чому мешканці острову такі войовничі, не вступають в контакти з іншими людьми та не дозволяють нікому ступити на свій загадковий острів. Ще більша загадка, як довго дозволять цьому тривати представники «великих» цивілізацій.
Реклама від Google