Оригінал на Deutsche Welle:
У п’ятницю, 18 грудня, Єврокомісія представила звіти про виконання Грузією та Україною умов для скасування візового режиму. Як і очікувалося, Брюссель позитивно оцінив прийняті обома країнами заходи і рекомендував введення з ними безвізового режиму. Цей режим хоча і безвізовий, але не безумовний.
Громадянам Грузії та України слід звернути увагу на застереження і вимоги, які вони повинні виконати, щоб скористатися правом в’їжджати на територію Євросоюзу без попереднього відвідування посольства або консульства тієї чи іншої країни ЄС. Якщо пропозиція Єврокомісії не зустріне протидії з боку членів союзу, то імовірно візовий режим з Грузією та Україною буде скасований влітку або восени 2016 року.
У 30 країн — без віз, але з умовами
Тоді Грузія та Україна потраплять у список країн, громадянам яких не потрібні візи для в’їзду у Шенгенську зону. У квітні 2014 року аналогічний статус першою з колишніх республік СРСР, за винятком країн Балтії, Молдова отримала.
Візи громадянам Грузії та України не потрібні для подорожей в усі держави ЄС, за винятком Великобританії та Ірландії. Безвізовий режим поширюється також на Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію, які не входять у Євросоюз.
Першою вимогою для цього є наявність біометричного паспорта. Громадянам Грузії та України важливо пам’ятати і те, що вони зможуть перебувати на території держав Шенгенської зони в цілому не більше 90 днів протягом півроку. Порушення цього правила може призвести до занесення до Шенгенської інформаційної системи (SIS) і заборони на в’їзд до ЄС.
Працювати не можна, вчитися — при деяких умовах
Безвізовий режим не дає права на працевлаштування в країнах ЄС — для цього потрібно окремо отримати дозвіл на роботу. Більш того, для працевлаштування в більшості держав Євросоюзу громадянам Грузії та України все одно буде потрібна віза, навіть якщо вони мають намір працювати не більше трьох місяців.
Що стосується навчання, то якщо мова йде про короткострокові курси до 90 днів, то можна обійтися без оформлення візи та спеціальних дозволів. Але якщо термін навчання перевищує три місяці, то якісь документи знадобляться. У такому випадку краще звернутися в посольство або консульство тієї держави, де буде проходити навчання, бо в різних країнах відповідні правила варіюються.
Документи, які потрібно взяти з собою
Перетинаючи кордон Шенгенської зони, громадянам Грузії та України потрібно мати при собі практично всі ті документи, які потрібні зазвичай для отримання візи. Може вистачити і біометричного паспорта, але співробітник імміграційної служби має право попросити підтвердити мету та умови поїздки, довести наявність достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС і подальшого повернення.
Зокрема для доказу платоспроможності може знадобитися пред’явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту і навіть наявність коштів на кредитній картці. Необхідна сума безпосередньо залежить від тривалості та вибору країни або країн поїздки.
У разі відвідання родичів або знайомих слід мати при собі запрошення та інформацію про запрошуючого — адресу і телефон. Відповідно, якщо метою є участь у діловій або науковій конференції, бажано мати з собою запрошення на неї. А якщо громадянин їде вчитися, то — підтвердження про зарахування в навчальний заклад. Дорожня медстраховка не обов’язкова, але, наприклад, консульства країн ЄС у Молдові рекомендують молдаванам її оформити. Те ж саме стосується і зворотного квитка.
Безумовно, громадянам Грузії та України доведеться брати з собою в подорож чимало документів, але їм не потрібно буде звертатися за візами до консульства, платити за них і чекати оформлення.
Досвід Молдови
Для Молдови аналогічні правила діють вже більше півтора років. За цей час правом в’їзду в країни ЄС без віз на основі лише біометричного паспорта скористалися понад 500 тисяч громадян країни. Всього ж, за даними міністерства закордонних справ та євроінтеграції Молдови, біометричні паспорти є приблизно у третини населення республіки, тобто у більш ніж одного мільйона осіб.
За перший рік дії безвізового режиму півтори тисячі молдаван, з різних причин, не були допущені в країни ЄС, а дві з половиною тисячі — порушили терміни перебування в країнах Євросоюзу і ризикують стати надалі «нев’їзними». Відразу після введення безвізового режиму в Молдові знизився попит на румунське громадянство, яке багато молдаван оформляли для роботи в ЄС.
За даними офіційного Бухареста, румунським громадянством, починаючи з 1992 року, обзавелися 445 тисяч жителів Молдови. Однак коли молдавани зрозуміли, що нові правила все одно не дозволяють їм працювати в країнах Євросоюзу без візи, попит на румунські паспорти знову став підвищуватися.
Даних про те, як вплинуло введення безвізового режиму на частоту поїздок громадян Молдови в держави ЄС, немає. Частково про це можна судити, наприклад, за кількістю молдавських туристів у Греції. Якщо в 2009 році там, за даними Національного агентства з туризму, побували всього 811 молдаван, то після скасування віз у 2014-му — понад 15 тисяч осіб.
Deutsche Welle, канал 112