Калемегдан. Бєлґрадська фортеця
Калемегдан. Бєлґрадська фортеця
В самому серці столиці Сербії в місці, де зустрічаються води Сави та Дунаю, знаходиться колись неприступна прикордонна фортеця Османської імперії — Калемегдан та однойменний парк.
Тут можна провести цілий день серед численних локацій, пам’яток та все решта, саме тому, це улюблене місце мешканців града Бєоґрада (сербською мовою — міста Бєлґрада).
Без перебільшення, це одне з найстаріших міст Європи. Перші поселення тут з’явилися ще понад 6000 років тому.
Під час своїх мандрів аргонавти, вже після того, як Язон вкрав червону руту (золоте руно) в царя Колхіди, ховалися тут від переслідувачів. Саме тут вони зупинилися табором на місці злиття вод Істра (Дунаю) та Сави.
Це було перехрестя річних та сухопутних доріг. Це головний вхід на Балкани з боку Центральної Європи. Це була важлива стратегічна висота. За можливість контролювати це місце сотні разів велися війни. Понад 40 разів за свою історію місто знищувалося та поставало з попелу.
На території фортеці та парку Калемегдан знаходяться Бєлґрадський зоопарк та Планетаріум, вежа Небойша та Великі Сходи, найстаріша церква столиці — церква Ружица, — і багато іншого, що заслуговує на увагу мандрівника.
Без перебільшення можна сказати, що Бєлґрадська фортеця або Калемегдан — це справжній музей понад 2000-річної історії Бєлґрада, що відображає всі події, що тут відбувалися від часів Римської імперії до сьогоднішніх днів. Тому тут можна провести цілий день і при цьому не встигнути побачити всього.
Це було перехрестя річних та сухопутних доріг. Це головний вхід на Балкани з боку Центральної Європи. Це була важлива стратегічна висота. За можливість контролювати це місце сотні разів велися війни. Понад 40 разів за свою історію місто знищувалося та поставало з попелу.
На території фортеці та парку Калемегдан знаходяться Бєлґрадський зоопарк та Планетаріум, вежа Небойша та Великі Сходи, найстаріша церква столиці — церква Ружица, — і багато іншого, що заслуговує на увагу мандрівника.
Без перебільшення можна сказати, що Бєлґрадська фортеця або Калемегдан — це справжній музей понад 2000-річної історії Бєлґрада, що відображає всі події, що тут відбувалися від часів Римської імперії до сьогоднішніх днів. Тому тут можна провести цілий день і при цьому не встигнути побачити всього.
Це було перехрестя річних та сухопутних доріг. Це головний вхід на Балкани з боку Центральної Європи. Це була важлива стратегічна висота. За можливість контролювати це місце сотні разів велися війни. Понад 40 разів за свою історію місто знищувалося та поставало з попелу.
На території фортеці та парку Калемегдан знаходяться Бєлґрадський зоопарк та Планетаріум, вежа Небойша та Великі Сходи, найстаріша церква столиці — церква Ружица, — і багато іншого, що заслуговує на увагу мандрівника.
Без перебільшення можна сказати, що Бєлґрадська фортеця або Калемегдан — це справжній музей понад 2000-річної історії Бєлґрада, що відображає всі події, що тут відбувалися від часів Римської імперії до сьогоднішніх днів. Тому тут можна провести цілий день і при цьому не встигнути побачити всього.
Перші постійні поселення тут з’явилися ще під час неоліту. В більш пізні часи тут знаходяться сліди великих пересувань фракійсько-кімерійських племен, а ще пізніше скіфів, хоча як раз скіфі тут ніколи не влаштовували постійних поселень.
А вже в ІІІ столітті до нашої ери тут з’явилося перше укріплення кельтських племен, що дало початок великому місту Сингідунум. Саме під такою назвою в 279 році до нашої ери згадується колонія-поселення, що отримала повні римські та громадянські права у складі Римської імперії.
Перші постійні поселення тут з’явилися ще під час неоліту. В більш пізні часи тут знаходяться сліди великих пересувань фракійсько-кімерійських племен, а ще пізніше скіфів, хоча як раз скіфі тут ніколи не влаштовували постійних поселень.
А вже в ІІІ столітті до нашої ери тут з’явилося перше укріплення кельтських племен, що дало початок великому місту Сингідунум. Саме під такою назвою в 279 році до нашої ери згадується колонія-поселення, що отримала повні римські та громадянські права у складі Римської імперії.
Перші постійні поселення тут з’явилися ще під час неоліту. В більш пізні часи тут знаходяться сліди великих пересувань фракійсько-кімерійських племен, а ще пізніше скіфів, хоча як раз скіфі тут ніколи не влаштовували постійних поселень.
А вже в ІІІ столітті до нашої ери тут з’явилося перше укріплення кельтських племен, що дало початок великому місту Сингідунум. Саме під такою назвою в 279 році до нашої ери згадується колонія-поселення, що отримала повні римські та громадянські права у складі Римської імперії.
Найвищого розквіту місто досягло з приходом IV Щасливого Флавієва легіону 86 року. Легіон побудував квадратний форт, в якому знаходиться зараз Верхнє Місто Калемегдан. Залишки давнього каструму і досі можна побачити в старих слоях сучасної Бєлґрадської фортеці.
Після розпаду Римської імперії в IV столітті Сингідунум ввійшов до складу Візантійської імперії. Відомо також, що саме тут народився імператор Римської імперії Йовіан (331-364 рр.), відомий тим, що саме він уклав 30-річний мирний договір з персидським царем Шапуром ІІ, відмовившись від п’яти месопотамських провінцій та Вірменії.
А вже за два століття сюди прийшли серби, що назвали Сингідунум Білим Містом (Бєоґрадом). З ІХ століття історія фортеці — це постійні завоювання. Фортеця, а разом з нею і все місто, встигла побувати і візантійською, і болгарською, і угорською.
Нового розквіту Бєлґрадська фортеця досягла за часів деспота Стефана Лазаревича (1374-1427), коли Бєлґрад було розділено на Верхнє та Нижнє місто, які оточували подвійні стіни та потужні вежі, а посеред Верхнього міста правитель Сербії Стефан Лазаревич побудував добре укріплений замок, що був знищений 1690 року в ході чергових воєнних баталій. Після його смерті Бєлґрад повернувся під контроль Угорщини, звідки 1521 року після 81 року невдалих спроб війська Османської імперії угорців таки вибили.
Протягом наступних трьох століть фортеця постійно переходила то в руки австрійців, то назад османам, обидві імперії її укріплювали, зробивши в якийсь момент її найнеприступнішою фортецею Європи, що увібрала в себе елементи архітектури всіх своїх загарбників.
Нового розквіту Бєлґрадська фортеця досягла за часів деспота Стефана Лазаревича (1374-1427), коли Бєлґрад було розділено на Верхнє та Нижнє місто, які оточували подвійні стіни та потужні вежі, а посеред Верхнього міста правитель Сербії Стефан Лазаревич побудував добре укріплений замок, що був знищений 1690 року в ході чергових воєнних баталій. Після його смерті Бєлґрад повернувся під контроль Угорщини, звідки 1521 року після 81 року невдалих спроб війська Османської імперії угорців таки вибили.
Нового розквіту Бєлґрадська фортеця досягла за часів деспота Стефана Лазаревича (1374-1427), коли Бєлґрад було розділено на Верхнє та Нижнє місто, які оточували подвійні стіни та потужні вежі, а посеред Верхнього міста правитель Сербії Стефан Лазаревич побудував добре укріплений замок, що був знищений 1690 року в ході чергових воєнних баталій. Після його смерті Бєлґрад повернувся під контроль Угорщини, звідки 1521 року після 81 року невдалих спроб війська Османської імперії угорців таки вибили.
Нового розквіту Бєлґрадська фортеця досягла за часів деспота Стефана Лазаревича (1374-1427), коли Бєлґрад було розділено на Верхнє та Нижнє місто, які оточували подвійні стіни та потужні вежі, а посеред Верхнього міста правитель Сербії Стефан Лазаревич побудував добре укріплений замок, що був знищений 1690 року в ході чергових воєнних баталій. Після його смерті Бєлґрад повернувся під контроль Угорщини, звідки 1521 року після 81 року невдалих спроб війська Османської імперії угорців таки вибили.
Протягом наступних трьох століть фортеця постійно переходила то в руки австрійців, то назад османам, обидві імперії її укріплювали, зробивши в якийсь момент її найнеприступнішою фортецею Європи, що увібрала в себе елементи архітектури всіх своїх загарбників.
Протягом наступних трьох століть фортеця постійно переходила то в руки австрійців, то назад османам, обидві імперії її укріплювали, зробивши в якийсь момент її найнеприступнішою фортецею Європи, що увібрала в себе елементи архітектури всіх своїх загарбників.
Військове значення Бєлґрадська фортеця втратила після відновлення незалежності Сербії в ХІХ столітті.
До сьогоднішнього дня до нас дійшли численні ворота та вежі у Верхньому та Нижньому місті.
Також тут знаходяться Народна обсерваторія, зоопарк, мавзолей Дамада Алі Паші, Римський колодязь та бункер часів Холодної війни і безліч інших місць, які варто відвідати самостійно або разом з нами в рамках наших Сербських Пригод.
Військове значення Бєлґрадська фортеця втратила після відновлення незалежності Сербії в ХІХ столітті.
До сьогоднішнього дня до нас дійшли численні ворота та вежі у Верхньому та Нижньому місті.
Також тут знаходяться Народна обсерваторія, зоопарк, мавзолей Дамада Алі Паші, Римський колодязь та бункер часів Холодної війни і безліч інших місць, які варто відвідати самостійно або разом з нами в рамках наших Сербських Пригод.
Військове значення Бєлґрадська фортеця втратила після відновлення незалежності Сербії в ХІХ столітті.
До сьогоднішнього дня до нас дійшли численні ворота та вежі у Верхньому та Нижньому місті.
Також тут знаходяться Народна обсерваторія, зоопарк, мавзолей Дамада Алі Паші, Римський колодязь та бункер часів Холодної війни і безліч інших місць, які варто відвідати самостійно або разом з нами в рамках наших Сербських Пригод.
