Невідома Чорногорія, яку ти маєш побачити!

Австрія Албанія Бельгія Болгарія Данія Естонія Ізраїль Іспанія Італія Кіпр Латвія Литва Монако Нідерланди Німеччина Норвегія Польща Румунія Словаччина Словенія Угорщина Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція

Ми завжди наголошуємо, що подорожі — це не тільки лежати тюленями на пляжі. Це насамперед знайомство з новими культурами, з історією, з легендами. Коли ти опинишся в Чорногорії, обов’язково відвідай маловідомі, але крутезні місця цієї країни. Це не важко, особливо зважаючи на те, що вся вона за розмірами майже втричі менша за Київську область!

Село Горня Ластва (Gornja Lastva)

Це село знаходиться зовсім поруч з містом Тіват, лише в 5 кілометрах. Машиною знадобиться якихось 10-15 хвилин, щоб піднятися в ці мальовничі місця. За бажання можна дійти туди і пішки або доїхати на велосипеді. Трохи покрутившись на доволі вузьких серпантинах, під’їжджаємо до Ластви. Серед буйної рослинності то тут, то там видно поодинокі будинки. Колись заселені, а зараз помираючі.

Це село не є повністю зниклим чи покинутим. Деякі з будинків тут, хоч і заколочені, але є житловими, і влітку можна зустріти кілька родин, що тут живуть і використовують як дачі. Крім того, іноді функціонує старовинна церква Різдва Пресвятої Богородиці, знову ж таки майже завжди зачинена. Є навіть свій музей, який теж іноді відкритий.

Але все ж більшою мірою село повільно зникає в навколишній буйній рослинності. Причини такого явища прості: людям тут просто нема чого робити і немає чим заробляти на життя, тому вони один за одним в свій час спускалися до узбережжя, де починав розвиватися туристичний бізнес і знаходили роботу вже там, на новому місці. Хтось іноді повертався в покинуті будинки, хтось перестав це робити. Зараз тут постійно проживає лише ОДИН ЧОЛОВІК!

Останніми роками влада общини Тіват намагається повернути в це село життя. Тут проходять міжнародні майстер-класи з архітектури та різні фестивалі. Через це Горня Ластва з року в рік приваблює все більше гостей. Особливо багато їх прибуває сюди в серпні, коли в колоритному селі традиційно відбувається фестиваль Ластви. Це свого роду маніфестація в області культури і мистецтва, що проводиться з ціллю поділитися зі світом традиціями, фольклором і боко-которською кухнею. На заходах туристи можуть послухати автентичну музику регіону, взяти участь в хороводах та старовинних іграх. А поціновувачі мистецтва оцінять виставки тіватських художників.

Опинившись на фестивалі в Горній Ластві обов’язково варто потрапити на вечерю в старому млині.


Містечко Липці та наскельний живопис

Знайти інформацію про цю місцевість доволі складно. Це маленьке село поблизу Боко-Которської затоки в 4 км від містечка Рисан, в 25 хвилинах їзди від Котора і десь в 10-15 хвилинах від Пераста.

Огляд наскельних малюнків не займе багато твого часу, але щоб дістатися туди, треба бути уважним. Спочатку може здатися, що дорога нескінченна і уходить в гори, але вона займає лише кілька хвилин. Наприкінці шляху знаходиться невелика кам’яна стіна поруч з горою. Там є і малюнки у вигляді хрестів, але вони, на відміну від малюнків тварин, не є давніми. Гори значно осіли після часів створення малюнків, тому варто їх шукати вище рівня очей.


Фортеця Космач

З Будви на машині сюди їхати 20-30 хвилин. Можна спробувати під’їхати безпосередньо до фортеці, але дорога йде доволі звивиста, тому недосвідченим водіям краще прогулятися пішки. Перед фортецею можна побачити кілька меморіальних табличок.

Фортецю було побудовано 1850 року і вона має дуже презентабельний вигляд. Всередині добре помітно, що час ніщо не щадить. Стіни починають обрастати мохом, а навколо тхне сирістю. На відміну від інших фортець, в тому числі Которської, всередині не видно ніяких архітектурних витонченостей чи хоча б венеціанських левів.

Свого часу ця фортеця була відмінним спостережним пунктом італійських військ, що воювали на боці фашистської коаліції. Особливо дивитися тут нема чого, вона частково зруйнована. Але вид на будванські околиці та острів святого Миколая тут просто пречудовий!


Орендуй авто в Чорногорії, щоб встигнути побачити більше! Це дуже просто!


Село Горній Столів

Це покинуте поселення рівновіддалене від Котора та Тівата — на 8 км. Знаходиться на висоті 240 м над рівнем моря на горі Врмац. Якщо ще півстоліття тому в Горнєм Століві проживало 64 чоловіки, то зараз населення — лише 1 будинок. Чоловік середніх років працює внизу на будівництві, а також доглядає батьків похилого віку.

Вперше Горній Столів згадується 1326 року як  Vinea de Stolivo. Під час правління венеціанців в Боко-Которській бухті містечко нараховувало 1300 жителів. Тут працювало 4 крамниці, 2 млина для оливкової олії та 4 пекарні. Зараз все покинуте, хоча влітку люди і повертаються, щоб сховатися від спеки. Столів відомий святом камелій, любов та повага до квітки зародилася тут давно. Камелію привезли моряки у XVIII столітті з далекої Японії. Переселятися вниз люди стали через занепад парусного мореплавства та через незручності гірського життя.

Гора Врмац з селами Прчань і Столів відома і своїми лікувальними травами. Їх тут понад 500 видів, з багатьох з них готують ліки. Також тут змішується гірське та морське повітря. Захочеш спокійного і релаксуючого відпочинку, щоб також підлікувати нерви та організм — варто пожити тут хоча б тиждень. За повір’ям, навіть чорногорський владика Петро ІІ Негош був частим гостем Горнєго Століва.

Форт Ґоражда

Ще одне улюблене місце любителів історії і військових споруд — форт кінця ХІХ століття. Він добре зберігся, є де погуляти і на що подивится. Тут було впроваджено останні на той час технології військової архітектури та інженерії. Тут було встановлено озброєння останніх зразків німецької військової промисловості. І сьогодні вона вражає кожного, хто її знайде. Хоча вона розташована на невисокому піку між Тіватом та Котором, побачити її складно. Фортецю чудово замасковано. Можливо, завдяки цьому вона і зберіглася до наших днів. І чомусь ще не перетворилася на вилизаний музей.

За свою архітектурою фортеця досить незвичайна. Одразу при вході всіх зустрічає міст через рів, точніше бетонна плита. Вона з’явилася тут в ХХ столітті. До того тут був перекидний міст. Навіси для кріплення тросів зберіглися досі. Опинившись на мості, праворуч в рові ти можеш побачити бойниці. Це капонір, що слугує для оборони самого рову. Навколо цієї фортеці чотири капоніри. Праворуч та ліворуч від коридору зі стін стирчать обрізки стрижней. Вони були завдовшки до метра та обтягнуті колючим дротом. Але після закінчення бойових дій їх спилили, щоб місцеві дітлахи не калічилися. Сам коридор загнутий таким чином, що через нього неможливо побачити вхід до фортеці. Це зроблено, щоб було неможливо прострелити вхід до фортеці. На одній з дверей зберігся прапор Югославії та армійський девіз: «Ми тітовці, Тіто в нас!» (мається на увазі Йосиф Броз Тіто, перший президент Югославії).

Замок Канлі Кула

Замок Канлі Кула знаходиться в містечку Герцог-Нові. Ця споруда є високою (85 метрів) та дуже похмурою. Не всі можуть дивитися на неї без внутрішнього страху. Довгий час вона слугувала не тільки оборонною спорудою, тут була також в’язниця, що мала репутацію такої, з якої неможливо втекти.

Не дивлячись на те, що вже тривалий час фортеця перестала бути місцем ув’язнення, вона досі оповита містичними таємницями і є цікавою для відвідувачів, що полюбляють загадки історії.

Вежа всередині фортеці називається Кривавою через те, що тут відбувалося безліч вбивств в ті часи, коли в будівлі знаходилася в’язниця.

Прокляті гори (Проклєтьє)

Це одна з таємничих та маловідомих пам’яток Чорногорії. Вже сама назва ціого місця навіює романтичні асоціації в стилі фентезі — Прокляті гори, де сховано містичний скарб, знайти який можуть тільки хоробрі. Дійсно, тільки хоробрі можуть налаштуватися на підкорення цих гір, які хоч і не відрізняються висотою, але вражають своїми формами (вершини Проклєтья нагадують ікла кровожерливого чудовиська), а також особливостями клімата: навіть спекотного літа в ущелинах лежить і не тане сніг!

Втім непривітні з виду гори мають для своїх підкорювачів справжній скарб: рідкісної краси пейзажі та масу відкриттів (унікальні льодовикові озера, чисті та прекрасні, кришталеві джерела і навіть водоспади, що стрімко несуть свої води). Головна перлина цих місць — Плавське льодовикове озеро в містечку Плав (воно лежить на висоті 907 метрів), а також розташований у підніжжя Проклетських гір на території Косова монастир Високі Дечани, де зберігаються старовинні фрески.

В Чорногорії немає фонтанів, в які за традицією кидають монетку, загадавши бажання… Замість цього в горах Проклєт’є є Хридське озеро. Його також називають «Озеро щастя», тому що тут існує легенда, що купання в ньому дарує красу, здоров’я, кохання та багато дітей. Щоб загадане збулося, після купання у воду потрібно кинути якусь коштовність або прикрасу. Хоча воно і знаходиться вище 1800 метрів над рівнем моря на північно-східному боці Проклєт’я, але все ж таки до озера не важко дістатися від Плава чи Гусіне. Озеро розмірами лише 300 на 160 метрів.

За іншою легендою, озеро створили боги та подарували лісовим феям, щоб вони насолоджувалися купанням. Коли люди знайшли озеро, феям довелося його покинути, а боги в гніві і сумі стали мітати громи та блискавки по горах, і прокляли їх, перетворивши на голі піки. З тих пір гори отримали назву Проклятих, але залишилося озеро з чистою прозорою цілющею водою.

Інша легенда розказує, що колись про чудове озеро почув жадібний торговець з Плава і потайки вночі прийшов до озера, щоб зібрати всі коштовності та перлини, що лежали на його дні. Коли ж він зібрав скарби і почав перераховувати, від блиску золота і срібла в місячному світлі він осліп. Смертельно наляканий торговець почав ридати. і його ридання рознеслися по горах. З тих пір озеро отримало назву Хридське.

Окрім цих двох Проклєт’є прикрашають й інші красиві гірські озера — Рукавичко, Букумирсько, Ропоянсько, Татарийсько, Коліндарсько, Гардачко і ще десяток озер поменше.

Фортеця Арза

Фортеця Арза знаходиться на мисі в південно-західній частині полуострова Луштіца. Вона побудована на фундаменті старої фортеці з античних часів, яка використовувалася навіть під час Першої Світової війни.

Разом з фортецею на мисі Оштро на протилежному березі (вже хорватському) і фортецею Мамула на однойменному острові фортеця Арза створювала трикутник, що закриває вхід  в Которську затоку.

Зараз Арза не в найкращому стані. Сходи, що ведуть нагору, сильно пошкоджені, але якщо рішитися піднятися по ним на дах вежі, можна насолодитися чудовим видом на море і вхід в Которську затоку, всі навколишні острови, скелі і пляжі.

На першому поверсі розташовані кімнати і колодязь (водозбірник), на другому — велика кругла зала з красивими сводами і колоною посередині (це великий колодязь, що проходить крізь всю вежу)


Чорногорія — дивовижна країна! І коли ти потрапиш сюди вперше, ти закохаєшся в неї на все життя!

Інші наші статті про Чорногорію


 Реклама від Google




Обов'язково натисни на іконку своєї соціальної мережі, якщо ця стаття було корисною для тебе або може бути корисною твоїм друзям