Острів Джерба (Djerba)

Курорти Тунісу: Сус та Порт Ель Кантауї * Хамамет та Ясмін Хамамет * Монастір та Сканес * Махдія * Набель * Бізерта * острів Джерба та Зарсис

Острів Джерба (Djerba)

На півдні країни в кількох кілометрах від лівійського кордону розташований острів Джерба, що входить до складу Тунісу. Острів Джерба має власну історію, коріння якої уходять в далеке минуле. Джерба — найбільший острів біля узбережжя Північної Африки, на якому Одисей ледь не забув про кінцеву мету своєї мандрівки. Нині його щороку відвідують понад півмільйона гостей. З материком острів з'єднаний мостом на південному сході та паромною переправою на південному заході. Сьогодні Джерба — це тихий райський куточок. Максимальна довжина острову 29 км, а максимальна ширина 28 км. Лазурові пляжі простягаються на 130 км, а найвища точка здіймається на 55 метрів. Основний дохід острову — експорт та туризм. На експорт йдуть в основному килими, а також риба, губки, гончарні вироби та мило. На острові знаходиться 354 мечеті, кожна з яких унікальна та несхожа на інші.

Джербу недаремно називають "островом мрії", це ціла окрема країна з давніми традиціями та спекотним через близькість з Сахарою кліматом. Історія Джерби уходить в далеке минуле. Є легенда , що це і є той самий острів, оспіваний в давніх міфах острів Огігія (острів Лотовагів). Одісей, який висадився на цей острів, побачив тут щасливий народ, що харчувався квітками лотоса. На цьому острові прекрасна німфа Каліпсо сім років утримувала Одісея, намагаючись добитися від нього кохання. Цьому, однак, не допомогли навіть четверо синів, яких вона народила від нього. Одисей все ж таки повернувся до своєї Пенелопи, а Джерба, втім, як і мальтійський острів Гозо, іспанські Майорка та Менорка, стала однією з легендарних сторінок світової історії.

Відкрили Джербу відомі морські волоцюги фінікійці, які звідсу пурпурову фарбу. Після них островом володіли карфагеняни, потім римляни, які проклали вузьким перешийком кам'яну дорогу до міста Зарзіс, що розташований на материку поблизу острова. Тут в XVI столітті знаходилася одна з баз легендарного пірата Дрогута Реїса. Для одних він був кривавим піратом, який 1560 року створив страшну вежу Бордж ар Рус з черепів п'яти тисяч християн, що потрапили в полон під час битви за острів, для інших — відважним борцем за незалежність від іспанського панування. Вежа простояла до 1648 року, після чого рештки християн були перенесені на європейський цвинтар.

Славиться острів також різноманітною фауною. Ботанічні угіддя Бін ель Адьян є місцем проживання перелітних птахів. З 2007 року водно-болотні угіддя були включені в список Рамсарських угідь у відповідності до його важливості в якості притулку для птахів.

Столиця острова, місто Хум Сук

Дослівна назва столиці острову перекладається, як "ринковий квартал". Дійсно, тут багато мальовничих вуличок з крамничками, базарами та класичними ринками "Сук". Ця назва пов'язана з способом життя місцевих людей: на острові з його незліченними плодючими рівнинами кожна родина століттями жила у власному особняку з садами та оливковими гаями. Сусіди зустрічалися на базарі, який функціонував в певні дні тижня. Сьогодні найбільшою популярністю користуються килими, якими здавна славиться ця місцевість, а також спеції, що наповнюють ароматами та фарбами маленький ринок.

В міській гавані про історію міста може розповісти форт Бордж аль Кебір (в перекладі - "Велика вежа"). Перша укріплена споруда була побудована тут ще 1284 року. Фортеця Гази Мустафи — наймонументальніша споруда острова Джерба, розташована на набережній столиці острову. Назву фортеця отримала від імені керівника будівництва Бордж Гази Мустафи. Її довга та славна бойова історія йде від ІХ століття, коли арабські завойовники піратів створили на узбережжі укріплену цитадель — Рібат. Побудована з прибережного піщаника фортеця надзвичайно красива в променях сонця, що сходить чи заходить. Вона наче випромінює м'яке світло. Фортеця — це череда коридорів, кімнат, переходів, адже колись тут розташовувався цілий гарнізон. Цікаві старовинні гармати (вони також відносяться до турецького періоду) і видимі повсюди піраміди гарматних ядер: кам'яних, з вапняку, залізних. З 1971 року тут ведуться активні розкопки та реставраційні роботи.

Перед фортецею розташований амфітеатр на відкритому повітрі, де відбуваються концерти та спектаклі в літній період. А на вулиці, що веде з міста до форту, по понеділках та четвергах влаштовується колоритний ринок.

Неподалік знаходиться Музей мистецтв та народних традицій, всі експозиції в якому присвячені виключно місцевій культурі, включаючи традиційні костюми та типові прикраси, а також цікаву керамічну мастерську.

В Краєзнавчому музеї, створеному 1968 року в мавзолеї Сіді Зітуні, знаходяться безліч експонатів, що розповідають про історію, побут та життя населення Джерби. Тут представлена колекція традиційного для острову одягу, ювелірних виробів, кераміки та різьблення по дереву.

Одним з найголовніших елементів архітектурного ландшафту міста є мензелі — масивні житлові будинки квадратної форми з куполами, що пофарбовані в білий колір і нагадують невеликі фортеці з внутрішнім невеличким двориком, що оточений кімнатами.


Реклама від Google




Релігія острову

Релігійний стан на острові також відрізняється від усього Тунісу: в VII столітті жителі острова прийняли іслам, потім багато хто перейшов в секту ортодоксального ісламу, що вітає терпимість до інших конфесій та ставить свідомість людини в основу його поведінки. Іслам, який сповідують тут сьогодні, також своєрідний , оскільки на острові проживає найбільш численна у світі община кагеритів — суворих послідовувачів Корану, які не визнають розкоші, свободи нравів та соціальної нерівності. Їхній вплив сказується і на архітектурному стилі, перш за все це стосується білосніжних мечетей, що украшені куполами, оздоблених блакитними порталами. На острові 354 мечеті — по одній на кожен день ісламського лунного календаря. Деякі з них досить мальовничі:
• Джума аль Горба (іноземна мечеть) для послідовників малекізму;
• Ді Еш Шейх — головна мечеть ібадитів;
• Джума Еттрук — турецька мечеть з чудовим оттоманським мінаретом.

Єврейська меншина проживала на острові безперервно понад 2500 років. Острів відомий серед євреїв під назвою острів Коханім. Одна з синагог общини, синагога Ель Гірба, використовується вже понад 2000 років! Її назва походить від слів "іноземка" та "дивовижна" від імені незнайомої дівчини з числа перших єврейських вигнанців після втечі з Єрусалима.

У дівчини, що прибула сюди, було видіння, в якому було вказано місце для зведення храму. Синагога зберіглася до наших днів і приймає відвідувачів. Ззовні на білосніжному фасаді погляд приваблює монументальний портал, але найбільш дивовижними є інтер'єри з  переважаючими біло-синіми відтінками, зокрема центральний зал, облицьований плитками з декоративної майоліки. Приваблює увагу також відсутність останньої колонни зі східного боку внутрішнього залу, оскільки один з заповітів каже, що жодне будівництво не варто доводити до кінця, бо нічого не є досконалим, окрім творінь Бога. Синагога є місцем щорічного паломництва, що приходиться на 33й день єврейського Великодня. Його здійснюють найнабожніші євреї.

Здавна євреї на острові були поселені в двох основних общинах: Хара Кабіра ("великий квартал") та Хара Сагіра ("маленький квартал"). Квартал Хара Сагіра ототожнював себе з Ізраїлем, а Хара Кабіра ототожнювався з Іспанією та Мароко. Після Другої Світової війни єврейське населення острову значно скоротилося через міграцію до Ізраїля та Франції. В наші дні ці поселення дещо знелюднились завдяки тому факту, що держава Ізраїль покликала назад членів єврейських общин, розкиданих по всьому світу, включаючи й євреїв острова Джерба.

Видатні пам'ятки Джерби

Сьогодні Джербу з материком єднає насипна дамба між містами Ель Кантара Конті та Ель Кантара Іль. Ель Кантара Іль — найбільше містечко острову, в давньоримські часи воно називалося Менінкс. Містечко виникло на місці більш раннього фінікійського поселення. Сучасна дамба між Ель Кантара Іль та материком йде по трасі своєї попередниці довжиною 7 км, яка проіснувала до 1551 року, поки не була зруйнована корсаром Драгутом.

Аджим — головний риболовецький порт острова Джерба і найближче містечко до африканського континенту. Звідси ходить паром на материк. Саме містечко та його околиці були зняті в знаменитому фільмі "Зоряні війни", будівлі, які можна побачити у фільмі, відкриті для відвідування. Ще однією розвагою є спостерігання за ловлею губок та восьминогів. Тут рибалки пірнають на глибину понад 20 метрів, а повернувшись, розповідають про затонуле селище, яке вони побачили на дні затоки.

Величезне значення для жителів та туристів має селище гончарів Гелала, яке знаходиться в найвищій точці острова. Його назва  переводиться з джербінського діалекту, як "горщик". У місцевих гончарів є особлива технологія виготовлення глиняного посуду: білу глину, що видобувають на глибині 80 метрів, опускають в солону воду та тримають там деякий час, або просто змішують з морською водою. Після замішування глина висихає кілька днів. Готовий виріб відправляється на просушку на півтора-два місяці. Посуд, що висох, обжигають у вритих наполовину в землю пічках протягом чотирьох діб. Дивно, але і зараз, як і багато століть тому, білу глину видобувають на глибині 80 метрів!

Мідун — друге за величиною та популярністю містечко на Джербі. Головний туристичний центр тут — це музейно-розважальний комплекс "Парк Досліджень Джерби", що займає площу понад 12 га. Він включає в себе:
• музей Лала Хадрія, в якому можна дізнатися історію країни від Персії до Тунісу;
• павільйон "Спадок Джерби", де можна ознайомитися з місцевими традиціями, відвідати підземну маслобійню, що зберігає старовинні секрети виробництва оливкової олії та побачити давню пічку для обжигу кераміки;
• крокодилову ферму, що займає 3 га, тут живуть приблизно 400 нільських крокодилів.

В Ель Меї знаходиться одна з найкрасивіших мечетей острову. На перший погляд цю величезну вибілену вапняком споруду з віконними пройомами, схожими на бійниці, можна скоріше сприйняти за фортецю, ніж мечеть. Потужні контрфорси підтримують стіни центрального нефу мечеті, увінчані кількома маленькими куполами; над мечеттю здіймається мінарет, що нагадує сторожову вежу. Цю мечеть було побудовано майже 1000 років тому.


Реклама від Google




Зарсис

Місто на африканському материку поблизу острова Джерба. Це найближче до острова місто. Зарсис був місцем розташування арабського військового гарнізону і був облаштований власною фортецею, що було зруйновано 1978 року при будівництві Великої мечеті. Походження полуострова Зарсис відноситься до середини XVI століття. Це рівнина, що засвідчує про зникнення гірського хребту Атлас в місцях, розташованих далеко від південної частини Тунісу.

міст на острів Джерба

Повноцінним містом Зарсис став лише 1950 року, коли французи, що намагалися привернути бедуїнів Аккара до осілого способу, почали втілення в життя проекту по насадженню оливкових гаїв в засушливій місцевості. Вдавнині тут розташовувалося римське поселення Георгіс, і тільки римлянам вдавалося вирощувати на таких безплідних землях численні оливкові гаї.

Дивовижний спадок тих часів представлено в Музеї археології та антропології, єдиному в Зарсисі, якій було зведено в давній церкві, побудованій на початку ХХ століття. Колекції, виставлені в музеї, були знайдені після розкопок на півострові Зарсис та відносяться до різних цивілізацій, які тут проживали.

В наші дні Зарсис представляє собою повне життям місто з  жвавим ринком, який влаштовується по понеділках та п'ятницях, і узбережжям з дивовижними пляжами.

дивовижні пляжі Джерби

Привертає увагу Башта ель Кантара, яка розташована на узбережжі Хассі Джерби, неподалік від головної дороги між Зарсисом та островом Джерба. Башта складається з високих старих суцільних стін, що прикрашені залізними баштами, що служать спостережними вежами за пасажирами та товарами, які мають бути відправлені на Джербу вітрильниками. В ті часи вітрильники були єдиними засобами перетинання моря до Джерби, бо антична римська дорога була відновлена 1952 року. Всередині башти є чотири зали на відкритих майданчиках, у східній частині є критий зал з кількома куполами, що придають башті більш ісламський характер.

На півострові ведуться численні археологічні розкопки. В регіоні Зита була знайдена  Римська площа, оточена арками і вимощеним двором; храм, що присвячений римсько-африканській богині Таніт, в якому  були знайдені численні статуї, мармурові пам'ятники, багато з яких знаходяться в Луврському музеї в Парижі, а також грецькі та латинські написи.

Зарсис славиться як столиця вилову рибок-губок. Спеціалізуватися на ловлі риб жителі почали 1875 року і знаходяться на вершині цього списку італійських та мальтійських моряків. З жовтня по квітень моряки ловлять рибу в районах поблизу озера Бебан. Протягом літа рибна ловля відбувається біля берегів острову Керкена. Вилову губок присвячений спеціальний фестиваль, який щороку відбувається в липні.

Кожен хто бажає, може окремо купити в нас авіаквитки на чартерні рейси до Тунісу з міст України, зв'язавшись з нами у Facebook, по Viber +380 68 602 1049 або будь-яким іншим зручним способом. Також цього сезону по неділях можна літати регулярними рейсами авіакомпанії Alitalia або скористатися чудовими пропозиціями на регулярні рейси іншими світовими перевізниками на нашому сайті.


Реклама від Google




Курорти Тунісу: Сус та Порт Ель Кантауї * Хамамет та Ясмін Хамамет * Монастір та Сканес * Махдія * Набель * Бізерта * острів Джерба та Зарсис

при написанні статті використані матеріали та світлини з рекламних буклетів та каталогів наших партнерів - туроператора Оазіс-Україна, а також світлини туристів