Свого часу шейх емірату Абу Дабі, шейх Заїд створив ту країну, яку ми бачимо тепер, об’єднавши навколо себе шейхів більшості інших еміратів (Дубая, Шарджі, Аджмана, Ум Аль Кувейна, Рас Аль Хайми та Фуджейри). Як відомо з історії, після того, як звідси пішли англійські колоністи, еміратів було десять. Задля збереження своєї ідентичності та незалежності, опираючись тиску з боку Ірану та Саудівської Аравії, що геометрично збільшився після уходу англійців, шейх Заїд запропонував кожному шейху інших еміратів тимчасово об’єднатися на 11 років в єдину конфедерацію під назвою Об’єднані Арабські Емірати, зберігши державний суверенітет кожного емірату. Тоді ще ніхто не знав, хто буде багатим, а хто буде бідним.
Під час англійського протекторату основним промислом місцевих жителів було пірнання за перлинами в води Перської затоки. Це була дуже важка робота. Пірнальникові до ніг прив’язували величезний камінь і разом з ним він йошов на дно. За 4-5 хвилин після занурення людина в човні витягувала чоловіка назад. Колонізатори скуповували перлини за безцінь, приблизно за 0,01% (!!!) від реальної вартості цього товару, тому місцеве населення було дивовижне бідне, більшість населення не вміло ані писати, ані читати. В 20-х роках ХХ століття на території емірату Абу Дабі знайшли першу нафту. А потужний промисловий розвиток нафтової галузі з помітним покращенням життя місцевого населення почався в Абу Дабі в 50-х роках минулого століття разом з приходом сюди іноземних інвестицій. Під тиском Ліги арабських країн, яка збільшила з 1964 року тиск на англійців, Велика Британія 1968 року заявила про повне виведення британських військ з цього регіону до кінця 1971 року.
Відома історія, коли шейх Заїд звертався до кожного шейха іншого емірату, дарував йому коштовний годинник, такий самий, який був в нього на руці, і казав: «Ось тобі такий самий годинник! Вони однакові! Він не кращий за мій, а мій не кращий за твій! Так само і ми з тобою однакові: я не кращий за тебе, а ти не кращий за мене!»
Так навколо шейха Заїда, правителя Абу Дабі, об’єдналися п’ять інших еміратів (Дубаї, Шарджа, Аджман, Ум Аль Кувейн та Фуджейра), створивши 2 грудня 1971 року на мапі нову державу — Об’єднані Арабські Емірати. Президентом на п’ятирічний термін шейхи еміратів обрали шейха Заїда. В лютому 1972 до них доєднався й емірат Рас Аль Хайма. Емірати Бахрейн, Катар та Оман лишилися незалежними державами.
І хоча 11 років, той час, на який об’єднувалися емірати задля того, шоб встигнути стати міцнішими та сильнішими, давно вже минули, жоден з еміратів не пішов у вільне плавання. Історично склалося, що саме в еміраті Абу Дабі оказалося більше за все нафти, а сам емірат став найбагатшим з усіх. І саме шейх Абу Дабі є верховним правителем (президентом) всіх Об’єданих Арабських Еміратів беззмінно з 1971 року, хоча спочатку планувалося, що країною керуватиме кожен шейх протягом п’яти років.
До речі, єдиний центробанк в Об’єднаних Арабських Еміратах з’явився лише 2004 року. До того часу кожен емірат мав власний банк, що друкував єдині еміратські гроші (дирхами).
Шейх Заїд мріяв створити сучасну зелену країну з пустелі, і йому це вдалося! Він прожив довге життя, народившись в 1918 (за іншими припущенням 1916 року, на той час бедуїни не фіксували дати народження дітей) і пішовши у вічність в 2004 році. Він похований у Білій Мечеті в Абу Дабі, що названа його ім’ям. Президентом Об’єднаних Арабських Еміратів після нього став один з його 19 синів, Халіфа бін Заїд аль Нахайян.
Інші статті на тему Об'єднаних Арабських Еміратів
Реклама від Google